Бібліографічна евристика (від грец. ευρίσκω (heuristiko) – знаходжу, відшукую, відкриваю) – бібліографознавча  дисципліна, що вивчає історію та обґрунтовує теорію і методику інформаційного пошуку. Б. е. є самостійною науковою і водночас складовою загального і спеціального бібліографознавства. Об’єктом Б. е. є бібліографічний пошук як особливий вид професійної і непрофесійної діяльності, предметом – теорія, історія, методика і технологія бібліографічного пошуку.

Першою науковою розвідкою з Б. е. вважається стаття М. Ю. Ульянинського (1929). У ній визначено місце й мету бібліографічного пошуку в бібліографії як виду діяльності; на думку автора,  Б. е. є першою ланкою в процесі бібліографічної праці. Основна мета Б. е. – встановити факт існування друкованого твору, його основні бібліографічні елементи (за сучасною термінологією – складові бібліографічного запису) і з’ясувати його місцезнаходження. М. Ю. Ульянинський також здійснив спробу узагальнити і схематизувати всю різноманітність підходів до бібліографічного пошуку.

У 1930-ті роки розвитком теорії Б. е. займався бібліографознавець М. В. Здобнов, який вважав її складовою бібліографічного джерелознавства, до завдання якого входить «уміння орієнтуватися в найважливіших бібліографічних джерелах з метою бібліографічного розшуку матеріалу при науково-дослідній роботі, при складанні бібліографічних покажчиків і в довідково-бібліографічній роботі».

Наступний етап в розвитку Б. е. розпочався у 60-ті роки 20 ст. Важливим внеском у наукову розробку проблеми Б. е. стала монографія П. Н. Беркова (1960), в якій підкреслювалось, що науковий метод бібліографічного розшуку – це метод діалектичної логіки, що є першим і головним чинником, який визначає процес бібліографічного пошуку. Другий чинник обумовлений активним використанням в інформаційній діяльності електронно-обчислювальної техніки, що спричинило розробку принципово нових інформаційно-пошукових мов для індексування і кодування опублікованих джерел. Третій чинник характеризує розширення змісту пошуку. З часом до пошуку первинних джерел (документів, видань) і бібліографічних посібників, що полегшують розшук джерел, додався  пошук окремих фактів, ідей, відомостей.

У 70-ті рр. 20 ст. з’явилося нове визначення процесу бібліографічного пошуку: «інформаційний пошук», під яким розуміється «процес відшукування в певній множині документів тих, які присвячені вказаній в інформаційному запиті темі (предмету) або містять необхідні споживачеві факти, відомості» (О. І. Чорний, 1975). Поняття «бібліографічний пошук» акцентує увагу передусім на об’єкті пошуку – документі, літературному джерелі, тоді як поняття «інформаційний пошук» – на предметі, змісті цього об’єкта. Питання інформаційного пошуку досліджує окремий розділ інформатики.

Б. е. має власну систему методів: суцільний, вибірковий, інтуїтивний, типологічний («рецептурний»), індуктивний, дедуктивний, метод бібліографічних посилань, метод сходження від абстрактного до конкретного.

Найбільш системно проблеми цього напряму бібліографічної науки висвітлено навчальному посібнику О. А. Гречихіна (1984). Сучасні дослідники розглядають проблеми Б. е. у співвідношенні і поєднанні із завданнями довідково-бібліографічного обслуговування користувачів (М. Ю. Нещерет) та довідково-бібліографічної діяльності бібліотек (Т. В. Добко).

Курс «Бібліографічна евристика» в останні роки викладається у низці ВНЗ гуманітарного профілю, зокрема в ХДАК.

Ульянинский Н. Ю. Библиографическое разыскание (эвристика) / Н. Ю. Ульянинский // Библиография. – 1929. – № 1. – С. 38–43;

Берков П. Н. Библиографическая эвристика (к теории и методике библиографических разысканий) / П. Н. Берков. – Москва : Изд-во Всесоюз. кн. палаты, 1960. – 173 с.; 

Черный А. И. Введение в теорию информационного поиска / А. И. Черный. – Москва : Наука, 1975. – 238 с.; 

Гречихин А. А. Библиографическая эвристика : история, теория и методика информационного поиска : конспект лекций / А. А. Гречихин. – Москва : Моск. полиграф. ин-т, 1984. – 48 с.;

Сляднева Н. А. Библиографическая эвристика художественной литературы и литературоведения  : учеб. пособ. / Н. А. Сляднева ; Московский гос. ин-т культуры. – М. : МГИК, 1987. – 96 с.;

Зотова В. Розвиток поняття бібліографічної евристики в роботах П. Беркова / Зотова В. // Вісн. Книжк. палати. – 2002. – № 10. – С. 15–17;

Нещерет М. Ю. Библиографический поиск : эволюция и современность / М. Ю. Нещерет. –  Санкт-Петербург : Профессия, 2010. – 240 с.;

Добко Т. В. Довідково-бібліографічна діяльність наукових бібліотек Національної академії наук України : становлення та розвиток (ХХ ст. – перше десятиліття ХХІ ст.) : монографія / Тетяна Добко; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2013. – 374 с.;

Тодорова Є. М. Бібліографічна евристика як наукова та навчальна дисципліна в системі спеціальної підготовки фахівців документно-інформаційної сфери / Є. М. Тодорова // Вісн. Харків. держ. акад. культури. – Харків, 2013. – Вип. 40. – С. 171–179.